Наш телефон: 097 169 49 67
 

Звернення до голови ДАРГ

                             Відкрите звернення

 

Шановний Ярославе Сергійовичу!

Дозвольте засвідчити Вам і колективу, який Ви очолюєте, щиросердечну повагу!

 

Асоціація «Українська аквакультурна спільнота» є громадською організацією, яка об’єднує вітчизняних виробників риби та рибної продукції з різних куточків України. У своїй роботі ми повсякчас стикаємося  з різноманітними проблемами, допомогти у вирішенні яких ми просимо фахівців ДАРГу.

 

Під час чисельних зустрічей з керівництвом Агентства та на профільних форумах ці проблеми багаторазово артикулювалися, але, нажаль, позитивних зрушень не відбулося.

 

  1. Чималий блок проблем зосереджений на межі співпраці рибників та Держпродслужби.
  • На даний час в нашій країні лікувально-профілактичні заходи щодо обробки риби унеможливлені. У зв’язку з набуттям чинності змін до Законів України № 2498-12 «Про ветеринарну медицину» та № 771/97-вр «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», у вітчизняному рибництві склалась несприятлива ситуація стосовно застосування лікувально-профілактичних засобів. Вимогами чинних інструкцій по боротьбі з хворобами риби, з лікувальною та профілактичною метою передбачено застосування органічних барвників (метиленовий синій, діамантовий зелений, фіолетовий кристалічний), які на даний час не внесені до державного реєстру ветеринарних препаратів.

У той же час, внесені до реєстру препарати, рекомендовані для застосування у ветеринарній медицині, потребують детального вивчення щодо впливу на організм гідробіонтів за різних гідрохімічних режимів та апробації у рибницьких господарствах різних регіонів України.

Оскільки, щорічно навесні відбувається почастішання випадків інфекційних та інвазійних хвороб риби, з якими, у зв’язку з вищезазначеними чинниками, немає можливості боротися, існує ризик різкого погіршення епізоотичної ситуації, що призведе до значних економічних збитків підприємствам вітчизняного рибництва, цим самим створюючи загрозу харчовій безпеці України.

  • В нашій державі досі не приведені до європейських стандартів норми відбору біологічного матеріалу для проведення досліджень. Так, зокрема, виробники рибної продукції під час реалізації кожної партії змушені здавати на аналізи по вісім кілограмів риби та по 1,2 кг чорної ікри! Хоча, спираючись на досвід роботи європейських лабораторій, кількість матеріалу для досліджень можна суттєво зменшити, використовуючи сучасне обладнання та провівши валідацію методів досліджень.
  • Чимало додаткових проблем для рибників створюють вимоги фахівців Держпродслужби України – щоразу при переміщенні риби та інших водних живих ресурсів отримувати ветеринарне свідоцтво форми №1 (див. додаток № 1).

На нашу думку, ці вимоги не є достатньо обґрунтованими і створюють додаткові складнощі в роботі рибоводів. При обґрунтуванні питання видачі ветеринарних документів під час переміщення за межі областей та районів Держпродспоживслужбою не враховується, що для харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною зазначені ветеринарні документи (ветеринарні свідоцтва форма №1, №2) не вимагаються. Адже харчовий продукт тваринного походження – це молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.

  • Відповідно до наказу Державного департаменту ветеринарної медицини риба і раки, що виловлюються для харчових цілей і на корм тваринам, незалежно від епізоотичного стану водойм обов’язково повинні бути піддані ветеринарно-санітарного огляду на місці їх вилову. Таким чином, лабораторні дослідження риби та видача експертного дослідження підприємствам-виробникам риби проводяться за місцем вилову риби.

Однак, не всі лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за місцем вилову риби мають можливості щодо проведення на вимогу покупця риби та рибних продуктів всіх досліджень згідно ГОСТ 7631-85, 20438-75, УП N 2051-79, через невідповідність їх сертифікації/атестації або відсутність необхідного обладнання, у зв’язку з чим підприємства-виробники риби та рибних продуктів змушені звертатися додатково до 2-3-х лабораторій для проведення експертизи згідно вимог, збільшуючи тим самим свої витрати на оформлення документів для продажу риби в пропорційну кількість разів, що зменшує рентабельність виробництва продукції на цих підприємствах.

Саме тому вважаємо за доцільне звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства України з пропозицією щодо внесення змін до діючого законодавства з метою надання підприємствам-виробникам риби та рибних продуктів права самостійно вирішувати, до якої лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи може звернутися підприємство для проведення всіх досліджень риби та рибних продуктів за критеріями, визначеними  ГОСТ 7631-85, 20438-75, УП N 2051-79.

 

  1. Крім того, в нашій країні давно діє Закон України «Про аквакультуру», який передбачає можливість взяття в оренду частки водойми загальнонаціонального значення для потреб аквакультури, зокрема, розміщення плавучих рибницьких садків. Нажаль, наразі жодне українське підприємство аквакультури не змогло скористатися своїм законним правом через відсутність чіткого механізму реалізації цього положення.

 

  1. Чекає на вирішення і проблема гідротехнічних споруд. На нашу думку, потрібно провести градацію гідроспоруд в Україні, зокрема, визначити, які з них не підлягають приватизації, а можуть бути передані лише в оренду. Процедура передачі цих об’єктів в оренду має бути максимально прозорою та відбуватися обов’язково за участю представників профільних громадських об’єднань. Інші гідротехнічні споруди слід розглядати як об’єкти можливої приватизації, за умови прозорості процедури.

 

  1. Стабільна тенденція зростання роздрібної ціни на цінні об’єкти аквакультури, такі як осетрові, лососеві та ракоподібні, в першу чергу пов’язана з високою ціною спеціалізованих збалансованих кормів, провідних світових виробників. Так, частка собівартості товарної продукції лососевих риб за рахунок  кормів для порційної вагової категорії 300-700 г складає близько 50%;  для лососевих риб категорії 2-3 кг,  у зв’язку зі зростанням терміну вирощування до 3 років, сягає 70 %, для осетрових риб – відповідно до 80%. Однак, за цим ринок переповнений імпортною продукцією даних риб, яка надає надприбутки імпортерам даної продукції.

Розвиток вітчизняної індустріальної аквакультури може бути збільшеним вдвічі та здешевленим на 20% за рахунок скасування  митного податку та податку на додану вартість на імпортні корми.

Цю норму можливо розглядати як тимчасову, до моменту побудови в Україні сучасного виробництва кормів для цінних порід риби.

  1. В сучасних українських реаліях вітчизняні аквакультурники мають ще одну проблему, яку ми просили б допомогти вирішити. Йдеться про періодичні «відвідини» наших господарств різноманітними чиновниками, переважно з контролюючих служб – пожежниками, податківцями, прокурорами і т. ін. За наявною інформацією, в Агентстві працює понад десяток фахових юристів. Тому, просили б Вас підготувати методички-роз‘яснення для працівників рибної галузі, як потрібно діяти у випадку незрозумілих та немотивованих візитів чиновників. Таку інформацію можливо було б розмістити на сайті Агентства та нашої Асоціації.

 

P.S. І наостанок. У залі засідань ДАРГу на стіні позаду столу президії висить мапа світового океану. Досить красива. І все б нічого, якби вона не була підписана «Генеральний штаб російської федерації». Під час війни з північним агресором це виглядає, принаймні, дивно.

 

Прошу Вас надати відповідь у визначений законодавством термін.

 

Додатки:

  1. Лист Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.01.2018 року № Вих.-Д-1121/740-18, на 2 арк.

 

З повагою,

виконавчий директор асоціації «Українська аквакультурна спільнота»                     Юрій Яременко

 

 

 

Tags: ,

 

Share this Post



 
 
 
 

Add a comment

required

required

optional