Наш телефон: 097 169 49 67
 

Міжнародна конференція в Грузії 4-8 квітня

Представник асоціації «Українська Аквакультурна Спільнота» Антон Яременко взяв участь у міжнародній конференції, яка була присвячена проблемам рибної галузі та відбулася 4-8 квітня у грузинському місті Батумі. Організували захід грузинська рибна спільнота «FOREJI» та уряд Аджарії. 

Окрім Грузії та України у конференції взяли участь делегації з Норвегії, Туреччини, Азербайджану та Вірменії. У ході візиту грузинські колеги презентували рибні ферми, де вирощують форель та осетрові види риб. У першу чергу делегати відвідали невеличкі, сімейні ферми, адже цей формат наразі є найпопулярнішим у регіоні з великою кількістю гірських річок. Вирощувати гірську форель у невеликих кількостях у себе на подвір’ї стає все більшим трендом для Грузії.

Наукова частина конференції пройшла у форматі «рибних» презентації кожної з країн. Окремі, цікаві моменти з доповідей:

Норвегія: усім відомий виробник лососю та інших морських культур. Норвегія дуже сильно випереджає інші країни у вирощуванні риби, тому проблематика рибної галузі у них специфічна – від проблем фінансування, кадрів, годівлі та збуду вони давно перейшли до питань екології, збереження річок, зариблення відкритих водойм та еко фермерства.

Туреччина: Мудре державне керівництво турецького уряду дало свої плоди. Уявіть: в період з 2012-2019 держава профінансувала приватні рибні ферми на суму 620 млн доларів. Така суттєва допомога вивела Туреччину на лідерські позиції у вирощуванні форелі, лаврака та дорадо. Наразі 30% бюджету країни стабільно дає виробництво та продаж риби. З початкового рівня, що його можна спостерігати на території інших країн-делегатів, Туреччина вийшла на перші позиції у світі. У 2018 році Туреччина експортувала риби на 1,2 млрд доларів.  Створені лабораторії, університети, центри вірусології та інші установи, що системно допомагають рибництву рухатися уперед.

Азербайджан: сьогодні ця сонячна країна дуже стрімко нарощує виробництво риби у штучних РАС системах. При невеликій площі (1,9%) водного фонду ферми Азербайджану вже вирощують сотні тисяч тон коропових, осетрових та форелі. Створюються державні та приватні лабораторії, бази для дослідження вірусів та ДНК, племінні розплідники риб. Через 5-6 років фермери Азербайджану планують стати серйозними гравцями, зокрема, на ринку чорної ікри.

Вірменія: презентація цієї країни вразила системністю у вирішенні дуже болючої для усіх рибників проблеми – браку фінансування. Асоціація виробників риби Вірменії створила унікальну схему фінансування фермерів-початківців без участі держави. Було винайдено фінансову модель за участю трьох або чотирьох учасників. В основі завжди стоїть фермер. Далі до договору долучаються виробники або дистриб’ютори кормів, великі торгівельні мережі та банк. Банк надає фермеру частину необхідного кредиту, а іншу частину надають виробники корму (переважно своєю продукцією) та торгівельна мережа (за аналогією із ф’ючерсними закупівлями). Усю систему контролює банк. Фермер годує рибу, віддає її до торгівельних мереж, ті платять за рибу у банк. Банк поступово повертає гроші виробнику кормів, залишаючи частину грошей собі, та віддаючи фермеру необхідні гроші на підтримку ферми. Уся модель працює доти, доки фермер не стає фінансово незалежним, та не починає працювати у звичному режимі, за допомогою власних обігових коштів.

Досвід дружніх країн допомагає нам зрозуміти – навіть найбільші ентузіасти рибної справи не зможуть досягти великих успіхів без системної допомоги з боку держави. У першу чергу фінансової. Якщо ж таку допомогу надавати, рибництво може доволі швидко стати візитівкою країни, та чи не найбільшою галуззю, що буде наповнює бюджет країни та допомагати їй розвиватися.

 
 

Share this Post



 
 
 
 

Add a comment

required

required

optional